Німець Йоганн Крістоф Фрідріх фон Шиллер (1759-1805) найбільш відомий як поет і драматург – зокрема, за його гімн An die Freude (Ода до радості), обраний Бетховеном для його Дев’ятої симфонії, а через 250 років Радою Європи став гімном Європейського Союзу. 5 жовтня 2018 р.
Фрідріх Шиллер вважав, що Життя складається з досягнення рівноваги між суперечливими ідеями, особливо в плані узгодження зв’язку між потребою в індивідуальній свободі та потягом умовностей суспільства. Він також вірив у важливість як інтелектуальної, так і естетичної думки.
На думку Шиллера, грати означає діяти вільно від сили потреби, а також від обов'язку і, таким чином, насолоджуватися звільненням від необхідності. Саме цей досвід свободи пов’язує гру з естетичним феноменом краси і зумовлює її високу виховну цінність.
У гіпотезі теорії видоспецифічних потягів, Шиллер підходив до людської природи як до єдності. У нас дії двох потягів, потягу чуття і потягу форми, створюють ігровий потяг, який по відношенню до краси сприяє повному розвитку особистості.
«Краса, — стверджує Шиллер, — це «лише форма форми і те, що називається її сенсом [матеріалом], має бути лише «сформованим» [geformt] сенсом. Досконалість є формою почуття; краса, тим часом, є формою цієї досконалості, яка для краси має бути сенсом формувати» (там же, 5: 395).
Педагог-новатор, Фрідріх Фрьобель (1782 – 1852) визнав важливість гри, коли в 1836 році відкрив перший дитячий садок для дітей віком до 7 років. Фрьобель вважав, що гра є основним засобом навчання в ранньому дитинстві.
