Існує кілька типів вірусних векторів, які можна використовувати для доставки нуклеїнових кислот у генетичний склад клітин, включаючи ретровірус, лентивірус, аденовірус, аденоасоційований вірус і вірус простого герпесу– кожен має свої переваги та недоліки для конкретних застосувань.
Вектори, як правило, походять від вірусів, оскільки віруси виявилися дуже ефективними в пошуку шляху до клітин. Щоб зробити вектори безпечними у використанні, усі вірусні гени видаляються, а вектор модифікується для доставки лише терапевтичних генів.
Аденовірусні вектори можуть бути дефектними щодо реплікації; деякі важливі вірусні гени видаляються та замінюються касетою, яка експресує чужорідний терапевтичний ген. Використовуються такі вектори для генної терапії, як вакцини та для лікування раку.
Віруси, такі як аденоасоційовані віруси (AAV) зазвичай використовуються як вектори для генної терапії, враховуючи їхню здатність доставляти гени до клітин, що не діляться, де ген має довготривалий терапевтичний вплив.
В якості переносників можуть використовуватися різні типи вірусів, в т.ч аденовіруси, аденоасоційовані віруси, бакуловіруси, віруси простого герпесу, поксвіруси та ретровіруси. Ці вектори або інтегруються в ДНК клітини-господаря, або в клітинах-господарях тимчасово експресують гени, які вони несуть.
Існує кілька типів вірусних векторів, які можна використовувати для доставки нуклеїнових кислот у генетичний склад клітин, включаючи ретровірус, лентивірус, аденовірус, аденоасоційований вірус і вірус простого герпесу– кожен має свої переваги та недоліки для конкретних застосувань.
